Про землю і воду, а також про історію і майбуття: про що говорив Сергій Лабазюк з людьми у селах

03/07/2019, Робота в окрузі

image

Що буде з паями, коли скасують мораторій на продаж землі? Як вчинити з будівництвом сільського водогону? Як зберегти об’єкти сільської інфраструктури? Народний депутат Сергій Лабазюк, звітуючи перед своїми виборцями, вже побував у стількох селах і стільки вислухав запитань, що міг би, напевно, маже зі стовідсотковою вірогідністю сказати наперед, про що у нього питатимуть.
 Попри різні особисті проблеми, у селян є немало спільних турбот. Майже всюди питають про дороги, скаржаться на погане транспортне сполучення і просять поради з багатьох питань, що стоять на часі. І він на кожній зустрічі вислуховує, відповідає, радить, занотовує. Якісь питання вирішуються відразу, щось треба вивчити та опрацювати.
От і цього разу його одноденний маршрут проліг через шість сіл Волочиського району: Попівці, Великі Жеребки, Червоний Кут, Шмирки, Личівку та Пахутинці. Топове запитання, яке ставлять йому у кожному селі – про ринок землі. Люди непокояться, що буде з їхніми паями, коли держава скасує мораторій на продаж землі. Адже зараз ті паї приносять їм хоч і невеликий, але сталий прибуток. Сергій Лабазюк вислуховував людей у кожному селі і роз’яснював, що ніяке скасування мораторію не може змусити їх продавати свою землю. Це – їхня власність, і вони можуть здавати її в оренду стільки, скільки їм заманеться. І доки вважатимуть це вигідною справою.

Ще одна проблема, яка дуже дошкуляє жителям села – водопостачання. Останніми роками у багатьох селах вкрай обміліли криниці. Людям нерідко доводиться ходити по воду на інший куток, аби принести додому відро води. За таких умов, єдиний вихід – побудова водогону. Але, як показала практика, у деяких селах той водогін стає «золотим». Люди не в змозі оплатити його будівництво і велетенські тарифи на воду. Тому депутат порадив селянам не квапитись із виготовленням проектно-кошторисної документації на водогони, а поміркувати над бурінням свердловини, яка могла би живити водою усе село. Втім, у кожному окремому випадку, громада має ретельно все підрахувати і сама вирішити, що їй вигідніше.

Останнім пунктом його денної подорожі стало село Пахутинці. Після зустрічі із місцевими жителями, Сергія Лабазюка запросили у музей історії села. Кожна річ у цьому сховищі старовини, жива. Адже усі зібрані світлини, старовинні речі, одяг, кухонне начиння та військові однострої – не з чужих альбомів і скринь, а з їхніх осель. Усі ці речі – пам'ять про конкретних людей і події, що стали історією рідного села. «Громада, яка так ретельно зберігає пам'ять про своє минуле, гідна найкращого майбутнього. Адже без минулого, без подвижництва наших предків, не було би сьогодення. А ми сьогодні своїми руками творимо майбутнє для своїх дітей. І в наших силах - зробити його світлим та заможним», - підсумував екскурсію Сергій Лабазюк.