Карантин: втрати відчують усі, але як їх мінімізувати?

26/03/2020, Публікації ЗМІ

image

Наша країна, як і всі країни світу, зіштовхнулась з ніколи раніше не баченою загрозою пандемії коронавірусу, яка радикально впливає на абсолютно всі сфери людського життя.
Ця ситуація є настільки унікальною, що пристосуватись до неї виявляється досить складно.
Однак, сьогодні ми маємо робити все від себе залежне, при чому  - абсолютно кожен на своєму місці, - для того, щоб подолати її з мінімальними ризиками і втратами.
Для більшості людей це означає просто залишитись вдома, для когось – стати волонтером і допомогти одиноким пенсіонерам, для когось – закупити апарати штучної вентиляції легень, маски та захисні костюми в лікарні.
Що буде далі? Коли це все закінчиться? Переконаний, що ніхто сьогодні не знає точної відповіді на це питання. Навіть найкращі аналітики та футурологи.
Однак, 25 березня продовжив карантин, раніше оголошений до 3 квітня,  ще на 21 день (до 24 квітня) і ввів режим надзвичайної ситуації на території усієї України. Стає все більш очевидним, що ситуація може затягнутись надовго.
Що буде з підприємцями?
Мабуть, найпершими відчули загрозу підприємці, а особливо малий бізнес. Адже, із закриттям майже усієї сфери послуг та розваг, бізнес зупинився. А у більшості з них є наймані працівники, оренда та кредити.
Відомо, що в Державному бюджеті на 2020 рік коштів на подолання наслідків пандемії не закладено.
Тому будь-яка підтримка підприємців в умовах карантину у зв’язку із загрозою епідемії зараз – «на вагу золота».
Такою рукою підтримки, протягнутою підприємцям, став ухвалений Верховною Радою закон про податкові пільги  №3220.
Нагадаю, що цей закон передбачає такі зміни:
- не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року;
- встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 18 травня 2020 року;
- подовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;
- не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю;
- об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року;
- на 3 місяці буде відтерміновано обов’язкове введення РРО для всіх категорій "спрощенців".
Ми прекрасно розуміємо, що цей закон не вирішить ситуацію глобально, а лише трохи допоможе підприємцям на перших порах.
Але далі, для того, щоб вижити, потрібно пристосовуватись, виходити на формат роботи онлайн або шукати інші шляхи.
Місцеві бюджети: відчутна загроза
Якщо підприємці не зможуть сплачувати податки, місцеві бюджети постраждають досить серйозно.
За оцінкам Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, втрати місцевих бюджетів складуть 2 мільярди гривень, а сільські ради змушені будуть заморозити ряд програм.
Асоціація міст України наголосила, що введення в дію закону про податкові пільги №3230 може призвести до колапсу всієї країни через вилучення з бюджетів територіальних громад 13% їх загальних доходів. Адже від місцевих податків звільняється не лише маленькі ФОПи, а і надприбутковий бізнес, і підприємства, що продовжують працювати в повному обсязі.
Щоб підпримати місцеві бюджети 20 березня я разом з колегами-мажоритарниками зареєстрував законопроект законопроект №3237 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збільшення доходів місцевих бюджетів», яким передбачено перерахування 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з депозитів в місцеві бюджети. 
Основну частину власних надходжень місцевих бюджетів й досі формує податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з заробітної плати, що в середньому становить 58-62% від усіх надходжень в залежності від розташування населеного пункту.   Однак, ПДФО з депозитів в розмірі 100% іде до Державного бюджету. Вважаю, що це нелогічно. Регіон, де розташована філія банку, в якому відкритий депозит, має отримувати свій законний відсоток.
Тому законопроект №3237 передбачає перерахування ПДФО з пасивних доходів за загальними принципами: 25% - в Держбюджет; 15% - область; 60% - на місця (крім міста Києва та Севастополя).
За попередніми оцінками, це дозволить додатково залучити від 2 до 4 млрд. грн до місцевих бюджетів на рік!! Це частково компенсує втрати та посилить принцип децентралізації.
Це лише маленькі кроки, які можуть  трохи допомогти. Однак, ми маємо думати на кілька кроків вперед, мати стратегічний план та бути готовими до різного розвитку подій.

За матеріалами сайту ЛІГА.Блоги